Відповідь на запитання: “А скільки коштує шкільний костюм?” одночасно перервали вигуки “Обережно, ноги!”, “Дешеві шкіряні ремені”, “Булочки з абрикосами”, “Домашні вареники”. Біля мене, крім бажаючих щось купити, скупчилося іще троє продавців “переносного товару”, кожен із яких чимдуж пропонував своє. Така реклама на кшталт “Почуйте мене і придбайте у мене” переслідувала впродовж всього перебування на базарі у Хмельницькому. Щоб скупити там моїй першокласниці все до школи, треба мати залізні нерви і запастись терпінням.

На виїзд – з охоронцем

Непереливки стало, коли між 10-ою і 11-ою ранку покупці інтенсивно рухалися із возиками, завантаженими величезними торбами в знайому всім клітинку, не в змозі розминутися. Тут вже роздивитися якийсь товар було важкувато, бо дбати слід було про власну безпеку (можна в таких випадках залишитися мінімум без частини гардеробу або й поготів — отримати травму ніг). Та небезпека чатувала ще напередодні поїздки.

Бажаючим відвідати ринок у Хмельницькому пропонують свої послуги численні приватні підприємці. Задоволення з’їздити в це місто коштує в обидві сторони 40-45 гривень у залежності від комфорту і виду транспорту. Зателефонувавши за будь-яким номером, розміщеним у рубриці “Оголошення-поїздки в Хмельницький”, домовляєтесь про день і час зустрічі. Виїзд, зазвичай, о першій-другій годині ночі, крім понеділка, коли працює нічний базар. Водій заїде за вами в обумовлене місце, забравши по дорозі решту пасажирів. Однак у нічну пору доби ліпше буде, коли вас хтось проведе. Враховуючи, що переважна більшість бажаючих поїхати на ринок – жінки, то чоловіча охорона знадобиться. О першій ночі домовилися із водієм, що мене чекатимуть на зупинці біля Палацу дітей та молоді. На пунктуальність як таку не розраховувала, тому вийшла на 10 хвилин раніше, про що потім пожалкувала.

Зрозуміти, що чи кого чекає самотня жінка на зупинці, любителям нічного життя важко. Тому вони й намагаються це з’ясувати. Через дорогу від зупинки якраз проходили двоє молодиків. Уздрівши мене, один сказав іншому: “Дивись, он дівчина стоїть. Певно, нас чекає”. У голові оперативно вибудовувся план, куди тікати і що робити, адже на вулиці ні людей, ні машин. Утім, зітхнула з полегшенням, коли хлопці попрямували ліворуч. Натомість якраз біля мене пригальмувало авто, від вигляду чоловіків у якому знову стало моторошно. “Пронесло”, — подумала, коли машина поїхала далі. Та все ж ці 10 хвилин здалися мені вічністю, бо за кілька хвилин переходив дорогу іще один чоловік. У цей момент я вже не хотіла ні базару у Хмельницькому, ні сісти в бус, який мав ось-ось під’їхати. Зрештою, добре, що все обійшлося і нарешті опинилася у салоні автомобіля. Дозбиравши пасажирів у різних куточках міста, вирушили з Рівного десь о другій ночі й о пів на шосту прибули на базар.

— Збір із 11-ї до о пів на 12-ту, — повідомив водій і кожен зі своїми возиками розчинився у натовпі між рядами базару.

Їхати з донькою чи з мірками?

На щось вишукане в Хмельницькому годі розраховувати, а от все необхідне, принаймні дитині у перший клас, можна придбати. Єдине, що на взутті краще не економити, а воно на сусідському базарі далеке від мінімальної якості. Від китайсько-турецьких капців, що називаються туфлями, аромат такий, що навіть про ціну запитувати не хочеться. Вартість від їх становить 20 до 40 грн.

Без сумніву, вигідно купувати кофточки-блузочки, колготки, шкарпетки й нижню білизну. Останні речі — краще оптом. Осінні куртки з минулого сезону можна придбати вже на розпродажі і ціна їх коливається від 15 до 50 грн. Нижча вартість і у торішнього одягу світлого кольору, який вже забруднився за час річного перебування на вішаку, і в одязі, що ніби лишився в одному екземплярі (принаймні, в цьому запевняють продавці).

Можливо, підхід до оцінки товарів у Хмельницькому видасться й дещо суб’єктивним, але речей із натуральної тканини чи волокна там обмаль. Звичайно, що статки багатьох людей не дозволяють купувати такі речі, бо вони коштують дорожче, але для дитини, організм якої росте, важливіші все-таки зручність, комфортність і якість одягу, який вона носитиме. Якщо збирати одну дитину до школи, то ліпше не тратити свій час, сили і нерви, а пройтися по базарах Рівного і придбати все необхідне, примірявши безпосередньо на школяра. Бо ходити з першокласником у Хмельницькому, який не виспався і втомився у дорозі, дуже важко як для матері, так і для сина чи доньки.

— Пішли, ще пошукаємо штанці, — благала мама семирічного хлопчика.

— Я хочу додому, — слізно просився той.

— Може тобі морозива чи соку купити, — не вгамовувалася жінка.

— Мамусю, я нічого не хочу, крім покинути цей базар.

У цей момент збагнула, як добре зробила, що не взяла доньку разом із собою. Бо самій уже не вистачало сил снувати довгими і нескінченними торговими рядами.

…Повернувшись на місце стоянки буса, побачила знову ті ж самі торби в клітинку, які пакувалися у причеп авто. А в салоні сиділи вже втомлені від скуповувань власники-жінки торгових точок на рівненських базарах. Мені щиро їх стало шкода, бо їздити мінімум щотижня, а то й два рази в Хмельницький, треба мати неабияке здоров’я. А витримці наших представниць прекрасної статі можна лише позаздрити.

Софія КУЩ