Тривалість дозвільної процедури часто є предметом нарікань багатьох підприємців.

Прагнучи започаткувати чи розширити власний бізнес, збудувати чи збільшити існуючі виробничі або торгові приміщення, вони змушені місяцями ходити по колу чиновницьких кабінетів, аби отримати численні погодження. І хоч законодавець скоротив кількість можливих дозволів, їх отримання і нині є досить великою проблемою для бізнесу.

Погодити неможливо, довивчити

Рішення міської ради в багатьох випадках є основним етапом дозвільної процедури, яку проходять місцеві бізнесмени. Це стосується оренди чи продажу комунального майна або земельних ділянок тощо. Подекуди вивчення проекту рішення з того чи іншого питання забирає не дні чи місяці, а роки.

Ілюстрацією цього може слугувати випадок, озвучений на минулому пленарному засіданні сесії Рівнеради. Депутати повторно розглядали звернення підприємця Валерія СЛАДКОВСЬКОГО, який хотів придбати землю під своєю нерухомістю на вулиці Шкільній. Зваживши на те, що ділянка знаходиться в центрі міста, депутати запропонували бізнесмену орендувати землю та поцікавилися, чому він не оформлював ділянки раніше. Адже нерухомість була його власністю ще з 2005 року.

Пан Сладковський повідомив, що погоджується на оренду та розповів, що намагався оформити землю одразу після придбання будівлі:

- У 2005 році купили приміщення на Шкільній з аукціону. Звернувся до Рівнеради з проханням придбати землю під спорудою, але у 2006 році моє питання відклали на довивчення. Мовляв, шукають інвестора, який би вклав гроші в реконструкцію центральної частини міста. Що це означає і як мені діяти далі, ніхто не пояснив. Інвестора досі немає, тож я звернувся повторно. Адже без оформлення землі я не можу реконструювати споруду.

За словами пана Сладковського, тривалість погоджувальної процедури для нього не новина. Уже більше року він намагається отримати необхідні погодження на реконструкцію об`єкта на вулиці Котляревського. Причину затягувань підприємець вбачає у некомпетентності чиновників.

Між тим самі працівники апарату ради вважають існуючу процедуру правильною та наголошують, що затримки з проходженням документів часто трапляються з вини самих пошукачів. Адже вони не подають усіх необхідних документів, не дотримуються правил.

- На етапі підготовки того чи іншого проекту рішення затримка може бути через те, що зацікавлена особа чи підприємство не подає усіх необхідних документів, - зазначає начальник управління комунальною власністю Рівненського міськвиконкому Наталія ПОЛІЩУК. - Наприклад, у переліку документів зазначено, що певна довідка чи угода має бути завірена нотаріально, а підприємець вирішує не ускладнювати собі завдання та подає документ лише зі своєю печаткою.

- Робити узагальнення про затягування розгляду тих чи інших питань не варто. Ми дотримуємося процедури. Кожен проект рішення розробляється відповідним управлінням (земельним, комунальної власності тощо), його мають завізувати керівники усіх причетних відділів та управлінь, згодом він потрапляє до оргвідділу, де відбувається загальна юридична експертиза, - розповідає начальник організаційного відділу Рівнеради Людмила СТРИГУНОВА. - Потім його розглядають постійні комісії Рівнеради. Якщо комісія не має заперечень, вона рекомендує секретарю Рівнеради винести цей проект на розгляд сесії. Часто питання знімають на довивчення ще до внесення його до порядку денного чергової сесії через те, що не подані всі документи чи не виконані необхідні умови. Проекти мають потрапляти до ради не пізніше ніж за 20 днів до сесії. Однак нині дотриматися усіх часових норм, передбачених регламентом, непросто. Адже у цьому скликанні міська рада розглядає надзвичайно багато питань. Якщо рада попереднього скликання (2002-2006 роки) провела 38 сесій та ухвалила 2079 рішень, то чинна міська рада вже провела 20 сесій та ухвалила 1728 рішень. Мешканці активізувалися, частіше звертаються до ради та спонукають депутатів до більшої активності.

Трапляється, що в сесійній залі у депутатів знову виникають питання, тож подекуди вони ухвалюють рішення: відправити на довивчення. У такому разі зацікавлена особа має знову звернутися до ради з проханням повторно розглянути її питання, долучивши документи, яких бракує, чи надавши роз`яснення, зазначає пані Стригунова. Повторно потрібно звертатися і у випадку, якщо проект рішення не набрав необхідної кількості голосів. Часто підприємці не знайомі з цими особливостями.

Бізнес має інформаційний голод

Так само трапляється, що підприємці не використовують усі можливості, які надає їм законодавство. Насамперед тому, що вони про них не знають. Про це наголошують представники громадських об`єднань, що досліджують сферу малого та середнього бізнесу. Багато хто має "проторені", простіші для них шляхи отримання тих чи інших погоджень, залагодження бізнесових питань.

Освітніх семінарів, які проводять для бізнесу органи місцевого самоврядування, громадські організації, різні спілки та об`єднання, недостатньо, нарікають підприємці. Цього року на Рівненщині представництво Держкомпідприємництва організувало цілу серію семінарів про проект відшкодування відсотків за кредитами. Однак іще багато питань, які цікавлять бізнес, залишаються нез`ясованими. Тож йому часто доводиться надолужувати такі пробіли власними силами за допомогою спецвидань та веб-ресурсів.

Усі дозволи - з одного вікна

Між тим у Рівному досі немає повноцінної структури, яка мала б спростити шлях бізнесу до отримання дозволів - Єдиного дозвільного центру. Щоправда, міська влада задекларувала намір невдовзі його створити.

- Підприємцям не доведеться бігати по всіх інстанціях та управліннях, а увесь збір документів буде зосереджений в одному офісі. Дозвільний центр налічуватиме чотирьох адміністраторів, які матимуть право видавати підприємцям міста більше 140 дозволів, зокрема на реконструкцію, будівництво, зовнішню рекламу, а також дозволи управлінь торгівлі та житлово-комунального господарства - запевнив заступник міського голови з питань економіки Сергій ВАСИЛЬЧУК.

До речі, це питання внесено до порядку денного чергової сесії.

Функціонування таких центрів передбачено Законом України про дозвільну систему в господарській діяльності, який набрав чинності з 2006 року. І хоч одразу після його ухвалення в містах України було створено більше 600 таких центрів, багато з них працюють як консультативні та інформативні центри, а робота з видачі дозволів так і не була повністю оптимізована ("ОГО" №38 від 20 вересня 2007 року).

- Згідно з цим законом, кількість існуючих дозволів була скорочена з 277 до 73, - розповідає менеджер програм Рівненської обласної організації Всеукраїнської громадської організації "Українська асоціація маркетингу" Софія ГЛАДЮК. - Експерти говорять про те, що 20 відсотків з існуючих дозволів взагалі непотрібні, а 40 відсотків - дублюються. Негативом є те, що Верховна Рада, яка б мала розглянути 58 різних підзаконних актів стосовно названого закону, за два роки затвердила лише один, тобто закон діє, але не повною мірою. Якщо говорити про міністерства та відомства, які мали б подати свої пропозиції щодо надання дозволів чи проходження процедури, то нині лише МНС запровадило декларативний принцип, за яким достатньо лише повідомити про початок діяльності, не отримуючи ніяких дозволів. Що ж до проблем, з якими найчастіше стикаються дозвільні офіси на місцях, то це - нестача коштів на матеріальне забезпечення. Крім того, законодавчі акти не повністю прописують правила діяльності дозвільних центрів, причини відмови у видачі дозволів тощо. Загалом же дозвільні центри дозволяють суттєво скоротити час, витрачений на отримання погоджень. Зокрема, у "земельній" сфері на отримання дозволів за загальноприйнятою системою потрібно як мінімум 220 днів, а дозвільний центр робить це за 68.