Курс стрибає, як гімнаст на батуті, і щодня новини про "тимчасові адміністрації" в банках та нові порядки з відчуженням заставного майна вже не новина. Спробуємо розібратись, що ж робиться у банківській системі України. Банки - це кровоносна система економіки. Від того, в якому вона стані, залежить, що буде з економічним станом у країні. Один знайомий банкір сказав, що в нинішній кризовій ситуації він заборонив би журналістам писати про банки, аби не сіяти паніку серед людей. Дозволю собі не погодитись з цією думкою з двох причин. По-перше, навряд чи ЗМІ зможуть конкурувати в створенні паніки з українськими політиками. По-друге, люди мають знати, що їх чекає завтра.

Без суду й слідства

Нещодавно Мін`юст відкликав роз`яснення для громадян щодо примусового стягнення майна, що є предметом іпотеки, від 23 грудня 2008 року. У роз`ясненні йшлося, що "примусове стягнення предмета іпотеки (або застави) можливе тільки на підставі рішення суду". Потім, посилаючись на зміни в закон "Про іпотеку", внесені 14 січня законом "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі і житлового будівництва", те ж міністерство повідомило: застереження про задоволення вимог іпотекотримача, що міститься в іпотечному договорі, прирівняно за правовими наслідками до окремого договору між боржником і банком про задоволення вимог банку. Це дозволяє кредитним установам вилучати в позичальників заставні квартири при порушенні ними умов договору без рішення суду.
Однак новий механізм позасудового стягнення майна, що виступає предметом застави, може бути застосований лише до іпотечних договорів, укладених після 14 січня 2009 року і тільки після внесення необхідних змін до низки законів.
Позасудове вилучення застави залишає позичальнику право заперечити таке рішення банку в суді. Вилучення застави - це тривала процедура, що вимагає участі нотаріуса, банку, БТІ. У позичальника є час довідатися про це й оскаржити дії банку в районному суді за місцем знаходження банку шляхом заборони на реалізацію майна. Але успіх справи залежатиме від своєчасності подачі позову в суд і нюансів в умовах іпотечного договору.
В умовах неповернення кредитів, банки дедалі частіше звертаються до колекторських фірм, які й займаються "переконанням" клієнта вирішити проблему заборгованості. Але Міністерство юстиції виступило проти такої співпраці між банком і "колекторами". Банки не мають права самовільно передавати інформацію про кредитні портфелі позичальників колекторським компаніям. Про це йдеться в заяві Мін`юсту, розміщеній на сайті міністерства.
Залучення банками "колекторських" організацій для вимагання виконання зобов`язань боржниками за кредитними договорами можливе лише за наявності письмового запиту або письмового дозволу боржника на розкриття банківської таємниці.
За інших умов така діяльність порушує права та охоронювані законом інтереси громадян і може кваліфікуватися як злочин, передбачений зокрема статтею 182 Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за порушення недоторканності приватного життя, статтею 189 - за вимагання, статтею 355 - за примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов`язань.
Таким чином, з одного боку, банкам дали право обійтись у вирішенні проблем з клієнтом без суду, з іншого - майже заборонили залучати до справи колекторські фірми.

Квартиру замість депозиту

Нові кризові схеми роботи з клієнтами починають впроваджувати деякі банки.
Наприклад, позичальникам пропонують сплатити валютні іпотечні кредити в гривнях за пільговим курсом. Який коливатиметься від 6,5 до 7,9 гривні за долар. Приміром, якщо людина гасить достроково 25% свого іпотечного валютного кредиту, то їй доларовий кредит переводять у гривневий за курсом 6,5 гривні за долар. Якщо тільки 10%, то за курсом 7,9 гривні за долар. У кого немає грошей для дострокового погашення частини кредиту, тим доведеться виплачувати позичку за ринковим курсом.
Такою схемою зможуть скористатися ті позичальники, які достроково погасять якусь частину валютного кредиту.
У той же час, власникам депозитів запропонують забирати свої внески не доларами, а заставними квартирами позичальників, які ті повернули банку замість боргу, - тому що в банку немає грошей, щоб розплатитися. Не ясно лише, за якою ціною пропонуватимуться квартири, адже Нацбанку та МВФ дозволили комерційним банкам провести переоцінку застав. У більшості випадків реальна ціна нерухомості вже менша, ніж вказана в іпотечному договорі.
Така схема збиткова для установи, однак банки йдуть на це, щоб підвищити свою ліквідність. Їм вкрай потрібен приплив живих грошей.
Такі дії банків, можуть дещо розрядити ситуацію. Інший варіант зняття напруги - це переведення доларових кредитів у гривневі. Дискусії на цю тему серед банкірів ведуться ще з жовтня минулого року. Однак на державному рівні така програма ухвалена не була.

Хто тут тимчасові?

Про серйозні проблеми деяких банків України заговорили вже у січні, коли 30 грудня 2008 року міжнародне рейтингове агентство Moody`s погіршило прогнози рейтингів 15 українських банків зі стабільного до негативного. Національний банк увів тимчасові адміністрації спочатку до чотирьох банків: "Промінвестбанк", "Національний кредит", "Укрпромбанк" та банк "Причорномор`я". Однак уже 9 лютого введення тимчасову адміністрацію у банку "Київ", а згодом і в "Надра". Нещодавно цей перелік поповнився "Західінкомбанком" та банк "Одеса".
Нещодавно платіжні картки деяких з цих банків перестали приймати торгові мережі. Однак це порушення закону і постанов Нацбанку. Після того, як банки пригрозили судом, більшість мереж відновили операції з банківськими кредитками.
Однак введення тимчасової адміністрації ще не означає крах фінустанови. Тимчасові адміністрації вводитимуть до банків, які затримуватимуть платежі за своїми зобов`язаннями на понад два місяці. Якщо звернутись до офіційних документів Нацбанку №273 від 16.07.2001р., то тимчасова адміністрація, це скоріше лікарський консиліум, яким має вивести банк з кризи. Зокрема пункти 3, 8, та 9 говорять, що тимчасова адміністрація має право:
розривати... будь-які угоди за участю банку, які... є збитковими чи непотрібними для банку;
зупинити розподіл капіталу банку чи виплату дивідендів у будь-якій формі;
продати такі активи і повернути такі пасиви банку, які повинні бути відповідно продані або повернені з метою збереження чи підвищення платоспроможності банку або захисту вкладників та кредиторів банку.
Нині вже є позитивний приклад діяльності тимчасового керівництва. Відновив операції "Промінвестбанк", почав виходити зі ступора банк "Надра".

Спасіння утопаючих...

Доки політики (прости Господи) та економісти сперечаються про шляхи виходу з кризи, зрозумів одну річ. Вивести банківську систему, а значить і країну зі "штопора" можу я. Це не манія величі. Я, ви і той чоловік, що сидить поряд, чи та жінка, що щойно пройшла повз вас. Якщо ми знову не принесемо гроші на зберігання в банк, то в банківській системі не буде чим розраховуватись з кредиторами чи видавати кредити будівельним компаніям. (І тут не допоможе ні МВФ, ні Росія). Якщо ж банк не почне видавати кредити будівельникам, то у них не буде за що купити цемент, арматуру і що ще там їм потрібно. А значить - у металургійних і хімічних підприємств не буде замовлень із внутрішнього ринку (на зовнішньому їх теж негусто). Я вже мовчу про заробітні плати. То про що тоді говорять наші керівники держави. Їм не МВФ треба переконувати в надійності України, а нас з вами, і ще кілька десятків мільйонів українців. Бо відносно наших з вами копійок, кредит МВФ - це крапля в морі (пам`ятаєте анекдот про копієчку до копієчки?).
От коли нас з вами переконають, і ми знову повіримо, тоді й криза закінчиться. А значить - жити стане легше. Банально, але спасіння утопаючих - справа рук самих утопаючих. Значить - доведеться рятувати себе, а заодно й Україну.