Останніми темами, про які постійно говорять (газову війну та відставки міністрів до уваги не беру) стали славні українські замки. Керівник нашої держави сам стежить за долею... Клеванського замку. Проте не всім так щастить. Деякі досі чекають на державну допомогу, інші ж - вирішили заробляти самостійно. Сам собі спонсор
Слова "сам себе забезпечує" у працівників історико-культурного заповідника Острога викликає усмішку. Мовляв, яке там "заробляє"! Але тим не менше, поточні ремонти у заповіднику все ж примудряються зробити саме за власний кошт.
- Нам вдається зібрати гроші за власні послуги, - розповів директор історико-культурного заповідника м. Острога Сергій КИБКАЛО. - Так можемо проводити поточні ремонти. Раніше ми мали спонсорів, вони допомогли нам придбати комп`ютерну техніку. Тепер спонсорів немає, адже мова йде вже не про тисячу гривень. Ми маємо розроблену документацію на реставраційні роботи основних об`єктів на суму 10 мільйонів гривень.
За словами пана Сергія, кошти, які виділяються з обласного бюджету (заповідник перебуває у обласному підпорядкуванні) витрачаються здебільшого на зарплату працівників та оплату теплоносіїв.
- Кошти на ремонтні та реставраційні роботи нам надходять не так вже й часто, - продовжує Сергій Кибкало. - минулого року виділи трохи з обласного бюджету, була передбачена субвенція з Державного. Розпоряджається цими коштами обласне УКБ. Я дізнавався, то ніби минулого року використали трохи більше 92 тисяч.
Власними зусиллями (екскурсії та вхідна плата) в Острозі минулого року заробили трохи більше 96 тисяч гривень Це невелика сума, у порівнянні, наприклад, з історико-культурним заповідником Дубно. Тут минулого року отримали 761 тисячу власних надходжень, щоправда левова частка - це надходження з орендної плати, яких у Острозі немає.

Зі світу по нитці...
Корецький замок один з тих, що зберігся найгірше. І справа не у поганому фінансуванні у наші дні, хоча й воно бажає кращого. Після пожежі у 1832 році його не відбудовували.
- Повністю відбудувати замок вже навряд вдасться, - каже голова Корецької райдержадміністрації Руслан СИВИЙ. - Адже від нього залишилася практично лише одна стіна. Проте ми й так робимо все, аби зберегти хоча б те, що маємо.
Так, минулого року вдалося відбудувати в`їзний міст у замок. На ці роботи пішло близько 500 тисяч гривень, які спеціально виділені на реставраційні роботи з Держбюджету.
- На Рівненщині лише дві архітектурні споруди підлягають повному відновленню: Татарська вежа в Острозі та наш Корецький замок, - зазначає головний інженер ТОВ "Амос" Борис ДИЦЯК, який і керував відбудовою в`їзного мосту. - Проте грошей на це, певно, ніколи не отримаємо. Ми маємо готовий проект по дослідженню підземель замку, проте й на це грошей немає. Минулоріч навіть довелося закривати деякі ходи, бо ж в них по-варварськи залізти намагалися.
Чи не єдиним варіантом, може врятувати історичну споруду лишається створення історико-архітектурного заповідника на території Корця.
- Заповідник мав включати не лише замок, а й Свято-Троїцький монастир, - продовжив Руслан Сивий. - Проте тут виникли проблеми, адже монастир належить до Московського патріархату. Ми вже зверталися у Москву з відповідним проханням, проте там не погоджуються. Та й сама процедура реєстрації заповідника не проста, механізм заплутаний. Лише на оформлення необхідної документації ми вже виділили 40 тисяч гривень.

Наближений до імператора
Клеванському замку минулого року пощастило чи не найбільше. З одного боку. Адже його долею зацікавився сам Президент України Віктор Ющенко. Чому з одного боку? Тому, що зацікавився, але фінансової замок так і не дочекався.
Президент, гуляючи Клеванським замком, був вражений й неодноразово наголошував, що подібні пам`ятки архітектури варто берегти, адже вони мають здатність до швидкого руйнування. На що голова РОДА Віктор МАТЧУК запевнив: замки та інші історичні об`єкти області будуть перетворювати на ресторани, кафе та готелі. До того ж так, щоб при реконструкції повинна бути збережена вся архітектура так, щоб пам`ятки насправді лишалися пам`ятками.
Востаннє долею Клеванського замку Президент цікавився лише у грудні минулого року. А от замок з того часу змінив власника й... лишився ні з чим. Лише з очікуваннями на нового багатого спонсора, який захоче вкласти у нього гроші. Бо ж, хоч і вірить Ющенко у те, Клеванський замок, як і решта 59 подібних об`єктів України, повинен бути відбудований та приносити прибуток, з держбюджету коштів на нього не виділяють. Реконструювати замки треба не бюджетним коштом, а через пошук багатих людей, які у них зацікавлені, переконаний глава держави.


За словами начальника управління культури та туризму Рівненської ОДА Ярослава МЕЛЬНИКА, лише невелика частина замків та палаців Рівненщині спроможна "сама на себе заробити". Мова йде про архітектурні комплекси у Острозі та Дубно, які „збирають" гроші свої ремонти з туристів та орендної плати.
- Клеванський замок знову чекає на інвестора. У 2005 році його вже передавали в оренду ТзОВ "Інвестжитлобуд". Минулого року договір розірвали, адже інвестор нічого так і не зробив. Потенціал у замку величезний: тут можна облаштувати музеїфікований замковий комплекс, як роблять за кордоном. Тим паче, що до замку веде міжнародна траса, до того ж у хорошому стані. Що стосується Корецького замку, то на його відновлення потрібні чималі кошти. Такого інвестора знайти навряд вдасться. Проте показувати руїни можна, як історико-культурний заповідник, але лише у комплексі з будівлями монастиря. Домовитися про це поки не вдалося у зв`язку зі зміною патріарха Російської православної церкви. Коли вирішиться питання з церквою, тоді можна буде говорити про інвестиції у Корецький замок.
А загалом, каже пан Ярослав, фінансування замків - це пріоритет держави. Адже більшість з них - пам`ятки архітектури національного значення. Проте й від фінансової підтримки українських та іноземних інвесторів відмовлятися не варто.
Історико-культурний заповідник м. Дубна: минулого року була передбачена субвенція з держбюджету в розмірі 500 тисяч гривень на ремонт палацу Любомирських.
Історико-культурний заповідник м. Острога: минулого року була передбачена субвенція з держбюджету 400 тисяч гривень на ремонт Луцької брами. З обласного бюджету - 40 тисяч на придбання біотуалетів та 70 тисяч на поточний ремонт і придбання матеріалів.
Палац у смт Млинові: минулого року була передбачена субвенція з держбюджету в розмірі 842,6 тисяч гривень на ремонтні роботи.
Замок у м. Корці: упродовж 2003, 2004 та 2007 років з держбюджету було виділено 896,5 тисяч гривень на аварійно-відновлювані та консервацій ні роботи по мосту та в`їзній вежі.