Аварію на третьому блоці Рівненської АЕС, що сталася 22 вересня і призвела до незворотних наслідків, намагалося приховати керівництво НАЕК «Енергоатом». Про це заявив Головний держінспектор з ядерної безпеки України Михайло Гашев, передає NEWSru.ua з посиланням на прес-службу ТВі.

За його словами, подібний інцидент стався в 1979 році на АЕС в США, і він вважався на той момент одним з найсерйозніших: «На Трімайленді в 1979 році теж через захисні клапани компенсатора тиску на такому ж реакторі також був викид», - стверджує Гашев. Водночас гендиректор Рівненської АЕС Михайло Колісниченко запевнив, що ніяких викидів за межі герметичної оболонки реактору не було: «Спрацювали системи захисту всі автоматично, локалізувалися всі комунікації переходу від оболонки в навколишні будівлі чи приміщення». Таким чином, шкоди довкіллю та персоналу інцидент не завдав.

«Кризовий центр, який засідав і надав нульовий рівень цій події за міжнародною шкалою INES, приховав відмову систем безпеки, яка й призвела до ручного включення систем безпеки», - водночас відзначає джерело.

За його даними, це серйозна аварія в реакторі, бо стався прорив першого контуру і витік теплоносія в гермозону оболонки реактора. Щоб знизити стрімко зростаючу температуру в реакторі, персонал вручну включив аварійну систему, і реактор залили великою кількістю борної води, - зазначили на АЕС. В результаті все обладнання першого контуру виявилося забрудненим бором, а сам ядерний реактор отримав тепловий удар через шалену різницю температур води й металу, - додали на станції.

«Після цього нам потрібно робити комплекс робіт по ревізії обладнання. Ми робимо ревізію корпусу реактору, ревізію палива», - зазначив М.Колісниченко. «Плівка цього бору у нас була всюди - на кабелях, насосах, засовах, на самому реакторі у кінці кінців», - додав головний диспетчер Рівненської АЕС Володимир Леонов.

Під час ліквідації наслідків аварії персонал отримав незаплановані дози радіоактивного опромінювання, - стверджує Гашев. За його словами, активність теплоносія була надто високою і тому дезактивувати реактор до того стану, який був до порушення роботи неможливо.

«Врятувало нас, по суті, те, що не було радіаційних наслідків, те, що у нас на цих реакторах є надійна захисна оболонка, яка утримує все всередині неї», - додав головний держінспектор.

Він пояснив, що аварія призвела до багатомільйонних втрат, а сталася вона через кустарний ремонт реактору: для клапану німецької фірми Semрell були використані українські, а не оригінальні деталі. Щодо цього є висновок німецької компанії-виробника.

Як додав Гашев, ці деталі зроблені не з того сплаву, без хромування, а експлуатаційники намагаються прикритися документом 1990 року, який дозволяє проводити такий кустарний ремонт.

«На даний момент він (цей документ) не має права на існування на території незалежної держави Україна. Ми поставили перед урядом питання про відповідність займаній посаді першого технічного керівника експлуатуючої організації» - зауважив Гашев, оскільки йдеться про порушення цілісності обладнання й безпеки на АЕС.

Йдеться про зняття з посади першого віце-президента НАЕК «Енергоатом» Івана Фольтова. Однак, в керівництві НАЕК «Енергоактом» відповіли ТВі, що в таких кадрових рішеннях немає потреби.

20 серпня 2007 року на Рівненській АЕС був відключений від мережі для проведення капітального планового ремонту енергоблок №2. Також для усунення несправностей 13 серпня того ж року було відключено від енергомережі енергоблок №4 Рівненської АЕС.