На початку 2012 року Рівненська атомна електростанція планує ввести в експлуатацію комплекс з переробки твердих радіоактивних відходів. Окреме приміщення для тимчасового зберігання таких відходів існує на станції майже 30 років, скільки вона сама працює. Тепер виникла потреба оснастити комплекс новим обладнанням, аби відходи можна було компактно упакувати в контейнери, перевезти і захоронити.

Метою цього проекту є вирішення питань з переробки відходів, які накопичилися й продовжують накопичуватися в процесі експлуатації станції. Його впровадження дасть змогу РАЕС випускати контейнери з відходами відповідно до вимог Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) і діючими в Україні нормами. Фінансувати оснащення комплексу будуть Європейська комісія (в рамках програми TACIS) та Рівненська АЕС.

Як повідомив заступник головного інженера Рівненської АЕС Сергій Куроєдов, за кошти Єврокомісії планується поставити основне технологічне обладнання комплексу, його вартість становить близько 11 млн. євро. Проектувальні й будівельно-монтажні роботи будуть проводитися за рахунок самої станції. Остаточна вартість робіт стане відома після розробки проектно-кошторисної документації; за попередніми підрахунками, вкласти доведеться суму, яка у перерахунку на гривні перевищить 11 млн. євро.

- Проектом станції передбачене лише тимчасове зберігання на території АЕС твердих радіоактивних відходів, - каже п.Куроєдов, - новим проектом передбачена їх обробка, паспортизація, укладання в спецконтейнери і відправка на захоронення. Адже зараз відходи зберігаються насипом, і в такому вигляді їх у нас ніхто прийняти не зможе. Щоправда, питання захоронення твердих радіоактивних відходів у нашій країні не вирішене на законодавчому рівні, сподіваємося, що до 2012 року, коли ми введемо комплекс в експлуатацію, таке рішення буде. Планується, що вектор для захоронення відходів з усіх українських атомних станцій буде на території Чорнобильської АЕС. Там же планується захоронювати рідкі радіоактивні відходи. Наша станція до цього вже готова, працюють установки з їхнього кондиціонування, перетворення у склоподібний стан і пакування у контейнери.

Сергій Куроєдов також розповів, що ці відходи не підлягають утилізації й ніколи у майбутньому не будуть використані. Щоправда, продукуючи їх у процесі експлуатації атомних електростанцій, Україна та Росія, зі слів п.Куроєдова, відстають у відпрацюванні технології їхнього захоронення. Скажімо, в Угорщині, Словаччині, Франції технічні питання давно вирішені, такі відходи захоронюють на території своїх же країн, у Франції, приміром - у провінції Шампань.

- Це низько- та середньо-активні відходи, вони не потребують захоронення на дуже велику глибину, - продовжив п.Куроєдов, - і не треба плутати це поняття з могильником. Люди часто плутають, а від незнання виникають нерозуміння і страх. Важливо знайти правильний підхід і грамотно переконати громадськість, що захоронення не становить небезпеки для людей.