Політична криза в країні стала не тільки лакмусовим папірцем на пробу законодавчої й судової систем, які занурилися у банальній корупції й партійній залежності, а й виявилася відвертою ширмою, що прикриває бажання частини політикуму здійснити державний переворот.

Тривалий переговорний процес і зовсім виявився спектаклем, розіграним силами антикризової коаліції для досягнення щирих цілей — повної узурпації влади. На нараді з губернаторами, представниками силових і правоохоронних відомств Президент України Віктор Ющенко заявив, що не вірить у позитивний результат переговорного процесу із представниками правлячої парламентської коаліції. Для цього у глави держави були всі підстави. По-перше, його основний партнер з переговорів прем’єр-міністр Віктор Янукович зрадив своєму слову й відмовився від раніше даної публічної обіцянки провести дострокові парламентські вибори. По-друге, “коаліціанти” пішли на силовий варіант вирішення конфлікту. Фатальною “рушницею на стіні” виявився міністр внутрішніх справ Василь Цушко, що ввірвався зі збройним загоном “Беркута” у будинок Генпрокуратури після того, як Президент Віктор Ющенко цілком на законних підставах відправив у відставку її керівника Святослава Піскуна. По суті, новоявлений соціалістичний “матрос Залізняків” здійснив захоплення одного із ключових державних відомств, спровокувавши конфлікт між самими правоохоронцями. На думку експертів, дії Цушка були невипадковими. Замовниками й виконавцями сценарію виявилися ті ж люди, які в 2004 році розробляли кривавий варіант захоплення влади. Наприклад, разом із Цушко й “Беркутом” у Генпрокуратурі господарював колишній командуючий внутрішніми військами МВС генерал Попков, що віддавав два з половиною роки тому накази на застосування зброї для вирішення політичного протистояння. Крім того, об’єднана опозиція зробила заяву про те, що оперативною групою співробітників ДУБОЗ МВС під патронатом першого заступника міністра Ігоря Білозуба були підготовлені мобільні групи терористів. У певний час вони повинні в юрбі своїх же мітингуючих “коаліціянтів” “підірвати вибухові пристрої або кинути в юрбу бойові гранати… Всю відповідальність за ці криваві злодіяння їхні розроблювачі повинні були перекласти на демократичний табір”. Ці обставини змусили Президента країни, як головнокомандуючого Збройними силами України, у запобігання можливих кривавих провокацій перепідпорядкувати собі командування внутрішніми військами МВС. Але й після цього міліцейські “яструби війни” продовжували провокувати збройні конфлікти між різними спецпідрозділами. “Наша Україна” зажадала негайної відставки міністра внутрішніх справ, а в.о. генпрокурора Віктор Шемчук порушив проти Цушка кримінальну справу. Він також скасував всі накази, розпорядження й вказівки, видані від імені генпрокурора після оголошення указу Президента про звільнення Святослава Піскуна. Сам глава держави заявив про спробу державного перевороту в Україні й запевнив, що як гарант Конституції не допустить цього. Президента Ющенка підтримали командування й офіцери внутрішніх військ МВС, глави обласних адміністрацій, більшість рад. Губернатор Харківщини Арсен Аваков виразив загальну думку: “Ми вважаємо, що Президент повинен повністю взяти ситуацію під свій контроль, тому що тільки він може навести конституційний порядок. Неприпустимо, коли політичні сили для реалізації власних інтересів втягують правоохоронні органи, віддають злочинні накази й силовими методами захоплюють державні відомства”.

Рішуча позиція глави держави, підтримка його дій з боку правоохоронних органів, об’єднаною опозицією й місцевою виконавчою владою зупинили реваншистські настрої антикризової коаліції. У ніч на свято Св. Трійці Президент, прем’єр-міністр і глава Верховної Ради нарешті домовилися про проведення дострокових парламентських виборів 30 вересня цього року. “У нас є гідна новина для цього святого дня — політична криза в Україні завершилася. Ми знайшли рішення, яке є компромісним”, — сказав Віктор Ющенко. Тепер, у відповідність із домовленостями, Верховна Рада повинна прийняти три пакети документів, які зможуть забезпечити законодавчу базу для виходу із кризи. Спікер парламенту Олександр Мороз відзначив, що дострокові вибори — це “не кращий варіант для України, але це вихід із ситуації, що об’єктивно складається”. Він повідомив також, що учасники переговорів домовилися про прискорений розгляд питань про зміни в бюджет і невтручання в діяльність правоохоронних і судових органів.

Щоб застерегти країну від чергових можливих “сюрпризів” з боку антикризової коаліції, опозиція проведе з’їзди “Нашої України” і БЮТ, де будуть обнулені партійні списки, тобто парламентарії від цих об’єднань остаточно складуть свої депутатські повноваження, після чого Верховна Рада стане нелегітимною як де-юре, так і де-факто. Лідер “нашоукраїнців” В’ячеслав Кириленко гарантує: “Це — ще один принциповий крок нашої політичної чинності, спрямований на вирішення кризи в країні, що виник з вини діючого уряду й правлячої коаліції в попередньому парламенті. Ми даємо зрозуміти нашим політичним опонентам, що навіть саботування ними двох указів Президента не вбереже Верховну Раду п’ятого скликання від неминучого розпуску”.