Асоціація працівників будівельної галузі Рівного створена 4 квітня 2006 року. За цей час її членами стали 166 будівельних організацій, юридичних осіб. Про перші підсумки роботи, напрацювання, недоліки і проблеми розповідає голова цієї громадської організації Ігор МІЧУДА.

За рік і три місяці існування Асоціації працівників будівельної галузі Рівного у неї вступили 166 юридичних осіб. Це організації, фірми, які займаються наданням послуг та різними видами будівельних робіт, торгівлею будматеріалами. Усі вони в порядку черговості мають можливість висвітлювати свою діяльність у двох обласних тижневиках, донести до потенційних клієнтів інформацію про свою роботу.

— Ось уже місяць в Асоціації діє сайт www.rcwa.com.ua в інтернеті, куди може зайти будь-хто зацікавлений, — розповідає Ігор Мічуда. — Дізнатися, що і як ми робимо, які тендери є на даний момент, спеціалісти яких будівельних професій потрібні на фірмах, що де купується, продається. Для цього треба просто натиснути клавішу комп’ютера. До речі, з кожним днем кількість відвідувань сайту зростає.

За словами співрозмовника, Асоціація налагодила зв’язки із іншими областями. Наприклад, її членом стало одне з будівельних підприємств Сімферополя, яке має потребу у кадрах і можливість працевлаштування навіть у зимовий період. При цьому забезпечує житлом, харчуванням. Крім цього, в громадську організацію вступили лучани, а вінничани на стадії роздумів. Вони хочуть зайти на наш ринок реалізації будівельних матеріалів, тому звернулись саме в об’єднання будівельників.

— Завдяки діяльності Асоціації за останніх три місяці рівненські будівельні фірми освоїли 800 тисяч гривень бюджетних коштів на різні види робіт: облаштування фасадів, дахів, робіт з бетоном, зварювальних робіт, — продовжує голова організації. — Ведуться переговори щодо великих об’єктів. Нещодавно представники від Асоціації побували в Гощі, де є можливість освоїти бюджетні кошти на будівництві.

Разом з тим, Ігор Мічуда акцентує на проблемах, ініціативах, які залишились невирішеними. Зокрема, йдеться про пожежну висотну драбину, про придбання якої нібито було досягнуто домовленості з МНС. Планувалось, що кожен забудовник фірми, яка щось споруджує, ремонтує, переобладнує, виділятиме піввідсотка вартості об’єкта на її придбання. Адже 3 мільйони 400 тисяч гривень — сума чимала. Зараз тривають переговори про співпрацю з МЖК і “Сібінвестом” з цього питання, адже їм пожежники рекомендують справитися з проблемою самотужки. Це мало б вирішитися із затвердженням сесією Рівнеради, але поки що порозуміння з владою немає.

І найголовніша проблема, на якій наголошує пан Ігор, це пасивність самих членів Асоціації, відсутність звернень, ініціатив.

— Із 166 фірм наших членів сьогодні активність проявляють лише два десятки. Їх керівники телефонують, радяться, цікавляться чимось, — продовжує він. — Інші, напевне, вважають, що за 75 гривень внеску хтось щось повинен робити для них та за них. Підкреслю, що ці кошти — це оплата підтримання офісу, енергоносіїв, послуг інтернету, збору інформації, зарплата спеціаліста, юриста, бухгалтера. Якщо ж до нас звернулись із проблемою, ми маємо змогу допомогти, захистити, проконсультувати. Звісно, манни небесної, якихось дорогих тендерів Асоціація не може гарантувати нікому, хоча на це сподівається більшість її пасивних членів. Однак переважно фірми навіть не надають інформацію про себе на сайті. Не описали основні види своєї діяльності, потужності, наявність спецтехніки, людських ресурсів. Виходить, їм це не треба? Зараз є інформація про те, що в Нетішині можна долучитися до будівництва дев’ятиповерхового будинку. Обдзвонили усіх. Але це зацікавило дві фірми, з яких одна вже відмовилась, інша поки думає. Якби ми були згуртованішими, то на меншому об’єкті заробляли б те саме, що на об’єкті, який у когось увірвали. Від активності кожного залежить ефективність діяльності Асоціації. Це те ж, що діється і в політиці: партій багато, а ми знаємо реально про три-чотири. Чи, наприклад, усі знають, що Асоціація перевізників та профспілка таксистів ініціюють страйк, досягли домовленості із владою і чекають відповідей на свої вимоги. Їхня сила у єдності, так потрібно працювати! Я, як голова Асоціації, депутат Рівнеради, маю змогу брати участь у контролі прозорості проведення тендерів на будівельні роботи. Наприклад, УКБ проводило тендер, запрошували мене, по КТП був тендер — теж запрошували. Я можу адекватно реагувати, але якщо звернення є своєчасним, а не вже після того, як когось обділили, образили. Або, скажімо, коли сьогодні вивільняється робоча сила, на завтра просять її десь задіяти. Таке враження, що крім цих людей у місті ніхто не займається будівництвом. На мій погляд, якщо керівник знає заздалегідь про завершення будівництва, він має змогу за тиждень-два заявити про вивільнення ресурсів, звернутись за допомогою.

У разі необхідності допомогу надасть і юрист Асоціації. Все-таки звернення від такої численної організації спрацює ефективніше, враховуючи, що будівельна галузь — одна із найвпливовіших і найпотужніших сфер економіки.

Олена ТОЛОЧИК